Вона боролась із собою,
Металась в пошуках тепла...
Вона не знала вже спокою,
Вона не тою вже була...
І як би боляче не було,
Як би не плакала вона...
Все що було уже минуло -
Тепер залишилась одна.
Як не жалілась, не просила...
Назад не було вороття.
Вона клялась, вона молила...
У відповідь - "таке життя".
Блукала в мріях серед ночі,
Хотіла там себе знайти...
І від людей ховала очі,
Їй було нікуди піти...
Їй було сумно, було страшно,
Бо на весь світ - вона одна...
Так недоречно й необачно
Йшла поруч з нею тишина.
Вона боролась із собою,
Шукала вихід - не знайшла...
Вона не знала вже спокою,
Вона вже іншою була...
Вона
© Copyright: Диана Коцак, 2010
Свидетельство о публикации №110071504435
Свидетельство о публикации №110071504435
Рецензии