Другу в котором я ошибся

Павло Бобик
ти вже не раз мене мій друже підставляв,
не раз лишав одного на краю дороги...
але ні разу цього тобі я не згадав,
як міг допомагав, коли були тривоги...

і знову ти мені підставив ногу,
я зачепився, та я не впаду...
ти знай одне , завжди я допоможу,
коли потрапиш ти в якусь біду...

хоч як би не боліло у душі,
я усміхнусь, я маску часто одягаю..
стисну я зуби і закрию очі,
чому роблю я так ,я сам не знаю...

чомусь інакше в мене не виходить,
я знаю з часом я забуду про це все..
та зараз думка ця мене виводить,
я б зараз розірвав усіх хто на дорозі...

ні не подумай я тебе не зачіплю,
я навіть говорить тобі про це не буду..
я просто посміюсь з тобою, й обійму,
так ніби бачимось в останій раз з тобою...


© Copyright: Павло Бобик, 2010
Свидетельство о публикации №110071500226
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Павло Бобик
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Павло Бобик