***
Ще з дитинства я їх пам`ятаю
Чи тепер туманом річки вкриті?
Чи пливуть хмаринки небокраєм?
Ні, мабудь волошки загубились
У високих теренах трави
Де так рясно жито колосилось
Та пісні лунали у журбі
А туман тепер вкриває просідь
Позабутих річок та озер
Та не золотом радіє нині осінь
А живе самотність тут тепер
Де ж хмаринки, човники з дитинства?
Їх прогнав старий, холодний вітер
Вже нема у небі королівства
Не милуються захоплено ним діти
Що ж лишилось від моєї України?
Голий степ та тиша у безлюдді
Повмирали села мої милі
У містах лиш радники та судді…
Свидетельство о публикации №110071300187