Летять віки,кудись пливуть світи
Та вперше нам до них немає діла
Є тільки ми.Є тільки-я і ти
І ніч від мого щастя посивіла.
І молода прозора пісня тіла
Що сиплеться на нас із висоти
Так трепетно,так солодно й несміло
Немов пилок весняний золотий.
Зриває,мій коханий ,береги
Ріка ще не початої жаги
І котить хвилю нам до ніг шалену
Ми повінь переходимо убрід
І тане ночі прохололий слід,
І сходить в небі сонця кущ зелений!
Летять в ки, кудись пливуть св ти
© Copyright: Андрей Каблучка, 2010
Свидетельство о публикации №110071106044
Свидетельство о публикации №110071106044
Рецензии
