Цiнуэмо, коли втрачаэмо...

Всі свої вірші я пишу
Про життя реальне:
І про смерть, і про кохання,
І про все банальне.

Ніби, думала, про все вже
Встигла написати,
Але тут з`явилась тема
Й хочу розказати.

Розказати і спитати,
Й все вам пояснити,
Бо не знаю далі зовсім,
Що мені робити.

У житті потрібно жити
Й на помилках вчитись,
Треба добре усе знати,
Щоб не оступитись.

Те, що маєш – цінувати,
І ним дорожити,
А не іншого шукати,
Щоби легше жити.

На помилках можна вчитись
Й ось що зрозуміти:
Якщо є у тебе все –
То вже нудно жити.

А як втратиш – то цінуєш,
Й зрозуміти хочеш,
Чи ще можна все вернути?
Чи зробить щось можеш?

В деяких випадках можна,
Якщо постаратись,
І таких потім помилок
Вже не припускатись.

А якщо запізно
Й назавжди ти втратив
Ту єдину свою цінність,
Яку міг ще мати,

То тоді не допоможе
Навіть оковита,
Бо журба буде на серці
Й сльози будеш лити.

Тож люби, оберігай,
І цінуй ти те, що маєш,
Не шукай, де краще є,
Якщо буде – ти це взнаєш...