Любов жива...
Крізь спогади летять розлуки хмари.
Журба, чи блиск у лагідних очах,
Любов жива, чи може то примара?..
Моя любов, як янгол у душі,
Як білий птах надії і терпіння.
Загоює всі рани і жалі,
Змиваючи з глибинь душі каміння.
Бринить росою мій до тебе шлях,
Плутає десь доріжками барвінку.
Я зрозуміла жаль в твоїх очах,
Запізно вже, ти іншу взяв за жінку.
Навіщо я розпалюю багаття?
Палає наша ніч і кожен час...
Вдягну самотність, як весільне плаття,
І стриманість свою замість прикрас!
Худ.Мария Зельдис.
Свидетельство о публикации №110071006410