Казав на мене «Мавка лісова»…
Правий, я народилась біля лісу,
Тепер там вирій та людей уже нема,
А я ось тут ,ще й граю поетесу.
Не знаєш ти напевно ,як болить,
Коли твоя хатинка ,що з дитинства
Занедбано-забута ,вранці не димить
Отой димар над дахом королівський...
Там річка вранці вже не жде
Дітей ,що зграйкою, з качками
Пірнають весело !Вода радіє та несе
Закаламучена босенькими ногами…
Жартуючи,»селяночка» казав,
А я радію ,бо то є давно забуте…
Якби ж мені хто нині крила дав,
У той би вирій знов хотіла полетіти!
***
© Copyright: Наталия Сенченко, 2010
Свидетельство о публикации №110071005723
Свидетельство о публикации №110071005723
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.