Ера Перуна

В давнi вiки були мудрі Боги, сонце - Ярило свiтило для нас,
Зорi на небi нам вказували шлях, жито цвiло на дивних нивах.

Тодi прийшов, великий Перун i всiм показав силу меча,
Де свiтла нема, смертi там шлях, кров'ю вмиєтся рiдна земля.

Чорний Перун в темнi вiки, пhдняв на вiйну своїх синiв,
Тому що війна то останній наш шлях, брехня шо на вiйнi переможцiв нема.

Та кров заполонила ворожі серця, а їх жидівський "бог" їм сили додає,
Сокира Перуна в богатирськiх руках, то Ера Перуна настає!!!

- В вiснi Я бачив, як гори тонуть,
Їх поглинає, море кровi.
- Вiдкрийте очi, це вже не сон,
Ти бачиш те щo й Я, палає горизонт!!!

Поклик Перуна: - "Слов'яни підіймайтесь,
Арiйськi ви сини з кров'ю кольoру вогню,
- Я тей хто дав надiю й поверне вашi мрiї,
Бiла раса то святе та знов в вогнi земля".

I бачив сизий сокiл, як здригнулись гори,
Як ворог зупинився, в очах з'явився жах.
I день змiнився нiччю, час неначе згинув,
Навiки згасло сонце, у ворога в очах,
( Бо Смерть до них прийшла, з кров'ю на вустах!!! )

А коли закiнчицця Велика Вiйна, й свiт весь вмиется в кровi,
Ми зiйдем на трон, сини старих Богів
Пом'немо Еру Перуна, вогнем та мечем!!!