Я, шановнії, працюю у Верховній Раді.
Зранку сиджу в своїм кріслі, наче у засаді.
Туди ближче до обіду в мене караоке,
із трибуни я горлаю, на весь зал широкий.
Попоївши на «халяву» дорогого харчу,
враз, шановная громадо, вихід з кризи бачу.
Та хіба зараз до того , про яку там кризу.
Мій колега, вже начистив он комусь мармизу.
А я ще й не розминався, в бій «за Україну».
Так я бідний постарався, надірвав аж спину.
Отак люди подивіться, як наші депутати,
потом й кров’ю заробляють, на свої зарплати.
Монолог депутата
© Copyright: Арина Доценко, 2010
Свидетельство о публикации №110070704051
Свидетельство о публикации №110070704051
Рецензии