Давай згада м
що в нас єдина ненька-мати.
Стежина в двір веде одна.
Де м`ята, верес, бузина.
Співає жайворонок в полі.
На вік усміхненої долі.
Зустрінемось - як брат з сестрою.
А не ватагою – юрбою
ломити списи і мечі.
На стіл кладемо калачі
і щіпку солі – вияв згоди.
Щоб не сварилися народи
і не цькували нас панки.
Свидетельство о публикации №110063000659