Заснула поруч. Калачем тебе
в простягнутих руках несу до ліжка,
умощую, неначе в піч, щоб трішки
пахущий підрум’янився хлібець.
…Та, духовитим зваблена теплом,
до тім'я мускусного прикладусь побіжно
й побачу, відхиляючись,
притьмом
розкрите очко, що проказує немов
що пекар з мене незугарний, хоч і ніжний.
Переклад твору пані Вікторії Роше. Оригінал:
http://www.victoriaroshe.com/doceri/-26-usnula-radom
До доньки
© Copyright: Катерина Стрельникова, 2010
Свидетельство о публикации №110062906992
Свидетельство о публикации №110062906992
Рецензии