Серед тисяч людей на землі,
Що живуть і вмирають під небом,
Бог куточок вділив і мені,
Дав усе, щоб жила без потреби.
Бог-Творець, що усе поєднав
У красі та премудрості дивній,
Дух життя всьому твориву дав
Він керує усим і донині.
Пораховані в Нього зірки,
Порахована кожна піщинка.
Все живе лиш Йому завдяки:
Кожна пташка, комашка, тваринка...
Дбає Він про все це з дня у день,
Так, як Батько, і любляче, й ніжно,
Поки сонце над світом встає –
Доти милість Його дивовижна!
Знає Він всі потреби людей,
Й зокрема Він про кожного дбає.
Він – живий! Він – не витвір ідей,
Його влада повік не зникає!
Як не славити Бога-Творця?!
Він по імені кожного знає.
Адже й я, як піщинка оця,
Але Він і мене пам’ятає!
13 травня 2000 року
Серед тисяч людей
© Copyright: Валентина Руда, 2010
Свидетельство о публикации №110062900475
Свидетельство о публикации №110062900475
Рецензии