Нестерпний бiль
Надії, сподівання - все дарма...
Слова твої сильніше, аніж зрада,
печуть мене... А виходу нема...
Кому сказать? Хто цю печаль розвіє?
І хто вгамує цей нестерпний біль?
А серце ще любов'ю пломеніє,
хоч не належить більше вже тобі...
Я знаю - зможу долі не скоритись
і не схилюсь ніколи у журбі...
Та хочеться хоч раз іще зустрітись,
"Прости" останнє щоб сказать тобі...
травень, 1966
Свидетельство о публикации №110062701980