коли я бачу твою усмішку, мене не наче накриває,
мене несе кудись, земля зпід ніг тікає...
я наче гублюся між хмарами у небесах,
це ніби я лечу кудись на дивних щасття крилах..
і я дивлюсь на тебе й розумію,
що заслужить цю усмішку я певно не зумію...
ти усміхатись будеш завжди іншим людям,тільки не мені.
мені ж судилось тільки мріяти про твої губи неземні.
Улыбка
© Copyright: Павло Бобик, 2010
Свидетельство о публикации №110062600778
Свидетельство о публикации №110062600778
Рецензии