День сороковий
Осиротіла Таврія смаглява...
Печаль у шепоті сполоханих вітрів
Над красенем Дніпром літа в загравах
І квилить чайкою і криком журавлів...
Пішов з життя поет... та він усюди -
В дощах, в промінні сонця, відблисках зорі,
Де трудяться оспівані ним люди,
Невтомні, як і він, таврійські трударі.
Де рідна Таврія його - красива,
Дзвінка, мов пісня, що летить із краю в край.
...Колоситься засіяна ним нива
І щедрий людям обіцяє урожай.
Бажаю: в щасті і в лиху годину,
В блаженнім спокої і в гуркоті громів
Нам так любити неньку Україну,
Як він один її любити вмів...
квітень,2010
Свидетельство о публикации №110062604454
Вадим Константинов 2 27.06.2010 07:07 Заявить о нарушении
Наше литобъединение готовит альманах в память о поэте...
Анна Корниенко 27.06.2010 22:42 Заявить о нарушении