Тривога

Чи серце віщує тривогу? -
Стискає невимовний біль...
Як хочеться знову в дорогу,
Щоб все розказати тобі.

Щоб знову в цілунку палкому
Розвіяти тугу і сум,
Забути і горе, і втому,
Позбавитись зовсім від дум,

Що серце безжалісно крають,
Тривожать мене без кінця.
Чи буду щаслива, не знаю...
Чи радість торкнеться лиця?



серпень, 1961


Рецензии
Соглашусь с Наташей!...надо верить в лучшее!

Вадим Константинов 2   27.06.2010 07:05     Заявить о нарушении
Я верю... Но почти полстолетия назад всё ощущалось по-другому...
Какая мудрость в 17 лет! Одни эмоции...

Анна Корниенко   27.06.2010 22:39   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.