Лунь Юй. Вiсьмома рядами. Глава третя

Гнома перша

Мудрий казав
так про зухвалого Ци:
   -  Як перетерпиться,
      щоби  у нього в обісті
      в вісім рядів
      вісім танцюрів скакали
      наче в Правителя,
            що ж є нестерпного в світі?

Гнома друга

Троє сімей
старших у князівстві Лу
знадоб жертовную
та прибирати дерзнули
під милозвук
славеня царського "Лад".
      Вчитель здивований:
            "Князі навкруг: пособляють
             Сину Небес.
             Владник  - величність сама!"
                Як же стосується
                Трьох церемонія царська?

Гнома третя

Мудрий рече:

Марно обряд
муж відправлятиме той,
котрий до ближнього
людності не проявляє.

      Марно звучать
      музика буде душі,
      котра - несовісна
      й людинолюбства не знає.

            Зібганий шовк,
            в груді коштовний нефрит,
            безлад в мелодіях
            радість чи зможуть принести?

 Гнома четверта

Учень Лінь Фан,
підданець князівства Лу,
прагнув осмислити
дух і природу обядів.

   Зважив Кун-цзи:
   сутнє питання, значне!
        Слід в обрядовості
        міру і точну ретельність
        переддавать
        пишності зайвій. Однак,
        в тризні доречніша
        скорб, а не ревності прояв.

Гнома п'ята

Мурий рече:

Дикі роди
мають державців. І що?
      Ся ж благодатная
      і без владаря проквітла.

Гнома шоста:

Менший Цзиши
йшов на священну Тайшань
жертву приносити
так, наче сам імператор.

І запитав
служку вельможи - Жань Ю -
мудрий: від безчину
чом ти його не утримав?
      Мовив: Не зміг.
      учень Лінь Фан. І на те
      мудрий домовлював:
            От тобі! Прикрість та й годі!
                Дивна Тайшань
                гірша, ніж учень Лінь Фан
                і невибагливо
                прийме підробну жертовність.

Гнома сьома

Мудрий рече:
 
Славні в мужах -
чужі суперництва, - лиш
з лука стрілятися
схочуть хіба на змаганнях.
      Сходять вони
      так на стрілецький поміст:
            ґречно вклоняються,
            згодності знаки являють.
                Зійдуть коли –
                стоячи здравицю п'ють
                свого суперника.
                Се - поєдинок шляхетних.

Гнома восьма:

Учень Цзи Ся
мудрого так запитав:
    - Що означається
      цими Ши-Цзину рядками:
            "Надить краса:
             ямкою грає щока,
             очі змальовано
             наче по білому шовку…"?

Мудрий відрік:
     - Фарби кладуть лиш на грунт.
     - Отже, вторинними
       всі предстають ритуали? –
               кмітив Цзи Ся,-
               себто, основа краси -
               вищі достойності?
                І посміхнувся учитель:
                Можете Ви
                узрозуміти мене,
                Шан надихаючий!
                Тож до Ши Цзину візьмемось.

Гнома дев'ята

Мудрий рече:

Звичаї Ся
міг би повідати я,
та недостатніми
записи Ци виглядають.
       Інь ритуал
        радо би я обсудив,
        та вірогідних нам
        описів Сун не лишила.
                Ци, як і Сун
                мудрих не мали, й письмом
                не клопоталися.
                Ні на кого і послатись…

Гнома  десята

Мудрий  рече:

Після  того,
як  возливають  вино,
жертвоприносини
царські  дивитись  не  варто.

Гнома одинадцята

Котрийсь питав
смислу і значення Ди:
жертвоприношення
царського в храмині предків.

Мудрий сказав:
"Того не відаю я.
Тому ж, хто відає,
світ не складніший долоні."

Гнома дванадцята

Пращурам слід
жертви проносити так,
наче не вмерлими
бачиш їх перед собою.
             Так, як живим,
             нести офіру богам,
             з благоговійністю
             чтити незриму присутність.
                Мудрий казав:
                той не відбувся обряд
                де не вчуваються
                душі богів або предків.

Гнома тринадцята

В князівстві Вей
високодум Ван-Сунь Цзя
мудрого спрошував
(тим натякнувши на себе):
          - Вірно ж речуть:
        "Кашнику краще вклонись,
        ніж поклонятися
        духу?" (мені, а не князю)
                Мудрий відрік:
                - Хибне й лукаве здання!
                Небо образивши,
                підеш куди на молитву?

Гнома чотринадцята

Мудрий рече:

Чжоу ясна
має за спадок знання
Ся та Інь-Шан -
двох попередніх династій.
        Саме тому
        мудрі її письмена
        сяють просвітою!
                Чжоу я вірний прибічник.

Гнома п'ятнадцята

Вчитель прийшов
якось до храму вітців
й штиво розпитував
всі ритуалу деталі.
           Хтось урікнув:
           -  Здарма балачка іде,
           що церемонію
           знає уродженець Цзоу.
           Ондо про все
           в храмі допитує він!
                Мудрий відмовлював:
                -  Се ж то і є ритуальність!

Гнома  шістнадцята

Мудрий рече:

Влучити  в  ціль
є  головним  у  стрільбі,  -
не  потребується
наскрізь  її  просадити.
           Ріжним  стрілкам
           ріжне  могуття  дане:
           так  заповідує
           вчення  Путі  спозадавна.

Гнома сімнадцята

Багнув Цзи-Гун,
той касувати обряд,
де в новомісяччя
ріжуть овна ув офіру.
                - Мовив мудрець:
                Си! Ти – цінуєш овна,
                я ж поціновую
                цільність сього ритуалу.

Гнома вісімнадцята

Звуть лестуном
люди того, хто обряд
в службі правителю
вірно й ретельно справляє.

варіянт 2      Мужа, що чтить
                в службі владарю обряд
                пильно та совісно,
                кличуть підлесником люди.

Гнома дев'ятнадцята

Князівства Лу
ВлАдар на ймення Дин Гун
мудрого спрошував:
     - Як государю пристало
      урядувать:
      править народом своїм?
      Як повелителю
      підданці мають служити?
            Мудрий сказав:
                - Правити через обряд
                слід повелителю,
                віддано вестись - підданцям.

Гнома двадцята

Мудрий рече:

Вірш "Гуань цзюй"
втішний, проте не палкий,
злегка й печалує -
душу щадить від терзання.

Гнома двадцять перша

Якось спитав
Учня Цзай Во князь Ай Гун
щодо жертовників
храмів Землі династійних.
        Мовив Цзай Во:
        Ся користала сосну,
        лиш кипарисами
        храми Інь-Шань прикрашались.
                Чжоу ж бере
                трепетнолистий каштан, -
                хоче примусити
                власний народ трепетати.

Мову таку
вчувши, Конфуцій сказав:
       Те, що здійснилося
       вже обмовляти не варто.
       Напоумлять
       зайво, як діло в ходу,
       і за минульщину
       зовсім не слід докоряти.

Гнома двадцять друга

Вчитель сказав:
- Кеби не мав Гуань Чжун.
        Хтось не погодився:
              - Певно ж, що був бережливим
                знатний Гуань?
                Вчитель відмовив на те:
                - Трьох він утримував
                жон у окремих покоях;
                Службу при нім
                безліч справляла чинуш,
                не суміщаючи.
                В чому ж вбачать економність?

Далі своє
вів невідомий: - То вже ж
всі церемонії
знав Гуань Чжун? І відмовив
вчитель отак:
        - Має удільний владар
         перед воротями
         гербовий щит дерев'яний.
         То Гуань Чжун
         ставив й у себе щита!
                Князь улаштовує
                в себе підмостя для кубків,
                щоби могли
                владарі інших земель,
                учту приймаючи,
                ставити винні сосуди.
                Так і собі
                базграв приміст Гуань Чжун!
                Се то обізнаний?
                Всяк тоді - обрядодійник.

Гнома двадцять третя

В бесіді раз
мудрий з придворним із Лу -
старшим музикою –
вів про природу мелодій:
         Музики суть
         можна дознати отак:
                Сперше співзвучністю
                тебе вона повиває,
                далі тече
                чистим ясним джерелом
                і узвершається,
                душу піднісши високо.
 
Гнома двадцять четверта

Стрічі просив
з мудрим чиновник один
з І порубіжної.
         Й так примовляв, що ніколи
         не промина
         жодної зустрічі він
         з тими шляхетними,
         що проїжджають місцину.
                Спровідники
                його пред очі ввели.
                Вийшов відвідувач,
                мудрий же так-то промовив:

Буде хіба
шкода велика з того,
що недолічиться
двійко мужів Піднебесна,
в котрій давно
праведний втрачено Путь?
        Не переймайтеся ж
        тим, що посаду я втратив.
               Он Небеса
               роблять наставників вже
               кліпалом з дерева,
               щоби людей зазивали.

Гнома двадцять п'ята

Мудрий вважав
Шао мелодій строї
сповна прекрасними
і доброчинними вповні.

Музику ж У
вчитель оцінював так:
повна довершеність,
та благодаті - не містить.

Гнома двадцять шоста

М удрий рече:

Зможу хіба
щось я побачити в тім,
хто, узвишаючись
великодушшя не має,
      хто ритуал
      без пошаноби веде,
          і без скорботності
          перебуває жалобу?

 

Вільний віршований переклад на українську з декількох російських перекладів та підрядників.
Тлумачення російскою:
http://www.confucius.org/mainr.htm