Обіймай мене, не відпускай!..
В зливі дня, у ночах та безсонні.
Талий сніг плаче на підвіконні.
Мабуть, лине у марево зграй!
Безнадійність руйнує житло –
Таку гарну поетику слова,
Як шаманська молитвена мова
Зазира у магічне сідло.
Обіймай непривабливий стан
У короткому міні жакеті.
Не вгадаю, чому на портреті
Тільки обрій стривожених ран.
Тиху пільгу мою обіймай.
На світанку в букеті епічнім
Заспіваю тобі лаконічно
Всі бажання. Світи, не згасай!
Обіймай заметіллю снігів
Незворушливі плечі розмаю.
Я тебе навіть в казці впізнаю,
У мереживі літніх дощів.
Обіймай, все що любиш в мені.
На колінах запечені фарби
Позіхають, як стомлені травми
В роздратованій біллю струні.
Безнадійність, як страчений рай,
Все луна демонічним малюнком.
Заставляє не дихати... Струнко...
Обіймай мене, не відпускай...
Обiймай мене, не вiдпускай!
© Copyright: Алиция Гадовская, 2010
Свидетельство о публикации №110062403702
Свидетельство о публикации №110062403702
Рецензии