Пишу тобі я лиш тому
Що сам себе я не збагну
І дуже хочу,щоб ти знала
Як в душу ти мені запала
І сірі вже,всі ясні дні
І бачу я тебе ві-сні
Твої чудові карі очі
З'являються мені, що ночі
І посмішка твоя дурманить
На божевілля трохи манить
Твій ніжний стан, неначе казка
І голос твій- суцільна ласка
За ці слова ти можеш зневажати
Нехитрим, дурником вважати
Але цього ж не відібрати!
Ти знаєш є маленька мрія
Що змерзлу душу всю зігріє
Щоб ти,коли оце читала
Твоя душа, щоб сколихнулась
Про мене лиш на мить згадала
І лагідно собі всміхнулась...
Пишу тоби...
© Copyright: Юрий Микрюков, 2010
Свидетельство о публикации №110062207781
Свидетельство о публикации №110062207781
Рецензии