Мне ветер напомнил

Мне ветер напомнил то время былое,
Где вместе мы об руку шли.
Из жизни, той прошлой, такое родное,
Так больно мне стало в груди.

И слышится песня такая родная,
Мне шелест дубравы напел,
О том, как любили, от счастья сгорая.
Но, сказочный миг пролетел.

Лишь сон возвращает минуты блаженства,
Дыханье скользит по плечам.
И звездная пыль и ночь совершенства,
Вновь вспыхнуть дает двум сердцам.
 

    
http://www.stihi.ru/2010/06/17/594
  «Голос твой...» (Мария Магдалена Костадинова)



Картинка из Интернета.


*******   ************   *********
Той вітер нагадав минулий час.
Рука в руці - тоді ми йшли з тобою.
В минулому житті останній раз
Кохання обминуло нас бідою...

Лунає пісня, що в душі жила.
Її в дубраві вітер переймає.
Була надія і любов була,
Та вже, під небом зоряним немає.

З тобою я кохаюсь у ві сні.
Твій подих знов в душі моїй вирує.
Блажені мрії стеляться мені,
На тій стежині, що серця чарує.

Саша Сухой...