На лавку сив перепочити
На лавках пари цілуються
Їм добре, навіть дуже
А я зовсім не такий
Можливо всім на це байдуже
А ж я пухнастий і м'який
Сиджу й стискаю я бумагу
На них звертаю я увагу
Мені лиш образи
А де моя ласка?
Зрозумів не відразу
Життя- це не казка
Посидівши я встаю
Жену погану суть свою...
Оптимістично-носик в небо
Образи досить,більш не треба!
Свидетельство о публикации №110061800236