Нічні хвилини
Розпливаються кімнатою, наче рибини.
І трохи дивно,
Що уранці перед ліжком вони вкладені так рівно.
Вночі ти знаєш,
Що старієш, як повзеш, і ростеш, коли літаєш,
І обіцяєш...
Але вранці прокидаєшся и знову забуваєш.
Нічні хвилини.
Теплий вітер, що зі шторою бавиться, мов дитина...
І трохи дивно,
Що уранці зачиняється вікно так щільно.
Вночі ти знаєш,
Що, достатньо постарівши, ти урешті-решт вмираєш,
І обіцяєш...
Але вранці прокидаєшся і вікна зачиняєш
І повзеш...
***
© Copyright: Юлия Окулова, 2010
Свидетельство о публикации №110061606649
Свидетельство о публикации №110061606649
Рецензии
