Вечiр

Жевріють зірки – вже вечір,
Яром сідає туман,
Місяць засяяв до речі –
Стежку підказує нам,
Вже солов’ї заспівали
Мовою наших сердець,
Як ми з тобою звивали,
Потай кохання вінець…

А на світанку зозуля
Холодно Долю кує –
В декілька років згорнула
Райське кохання моє…
Ти її, любий, не слухай!
Ту, що діток кидає,
Краще поглянь мені в очі,
В душу і серце моє! 


Минули роки…Знов вечір
В юність мою поверта:
Донька тримає за плечі
І прямо в очі пита:
«Тата горілка забрала?
Нас в його планах нема?»
Правду зозуля кувала –
Сталась в любові «зима»…

Послушать песню можно тут: http://www.realmusic.ru/songs/757436/


Рецензии