Якось в вечері в садку ти сказала так люблю,
і я сп’янілий від кохання скакав мов мавпа
по парканах, і тут не знаю, десь взялись два
поліцая молодих, вони мене взяли скрутили і в
буцигарню посадили мене там довго катували,
пальці в двері засували, якійсь бумаги
підсували ну я ще той таки «Морозов» не
здамся гадам я ніколи. І ось, тепер лежу
в лікарні побитий весь, і в синяках ще й
трубки скрізь якійсь точать. А, біля мене
на стільці сидить моя кохана вся зблідла
мов «японська гейша», а я лежу собі й гадаю:
яку ж то силу має все ж таки кохання,
куди там випивці й цигаркам наркотикам
и клеям всяким, а ось кохання, інша річ –
бальзам на душу від нудьги…
Бальзам на душу в д нудьги
© Copyright: Онуфрий Отвязный, 2010
Свидетельство о публикации №110060808935
Свидетельство о публикации №110060808935
Рецензии