Хтось крейдою замалював всі стіни,
Відіграв чиїсь похмурі очі,
Застиглим поглядом в мої хвилини,
Влізти в ніч єдину хоче.
Хтось вгадав квітучий погляд.
Моя то ластівка і квітка, все воно,
Та очам застиглим треба догляд,
Бо хтось жбурнув в його вином.
Чи може той хто не розгледів квітку
То може той хто очі змалював,
А бо ж це я, що й в цьому літку,
Тебе він знову нагадав…
погляд
© Copyright: Антон Мартини, 2010
Свидетельство о публикации №110060606450
Свидетельство о публикации №110060606450
Рецензии