Солов’ї закликали любити
Солов’ї кричали в слід
Коли ми йшли когось губити
Солов’ї закликали від бід
Нас вже кличе стародавня повість
Нас гука поцвівша хата
А ми йдемо кудись натомість
Де вже забута стародавня повість
Ми крадькома дійдем до річки
Руками почерпнувши дно
І по шляхах тернисті стрічки.
Ми крадькома підійдемо до річки
А солов’ї чекають в гаю
Хати не сплять - чекають
А ми забули про куточок раю
А солов’ї кричать, гукають
закликали любити
© Copyright: Антон Мартини, 2010
Свидетельство о публикации №110060606431
Свидетельство о публикации №110060606431
Рецензии