…Стомився вітер бігти небесами,
Завмерло місто в мареві яснім.
Здуріла муха трусить тілесами,
Втинає самбу на вікні моїм.
Лінивий пес валяється на спині,
Котлету в спеку їсти - не бажа!
А хмари в небі волошково-синім,
Мов ті бізе, принадливо лежать.
Пташиний хор, п’яніючи від літа,
Ламає вщент гармонію буття.
І ластівки беруть з комашок мито
За переліт з життя у небуття.
Як та медуза я на сонці тану,
Пливу як віск на свічці від вогню.
Червону картку скоро я дістану,
За спротив тіла вогняному дню…
2010
Спека
© Copyright: Александр Зубрий, 2010
Свидетельство о публикации №110060605639
Свидетельство о публикации №110060605639
Рецензии