Ця нiч - наш рай
Жартую: „Не згубити б між акацій!"
(Бодай тоді відкрилося мені –
не дівчину вподобав я, а націю).
Вже й неважливо – чи настане день.
Рука в руці – і гайда на лани ті,
де всі зірки трояндами налиті
та й жевріють оселі де-не-де!
І не тому, що нічого сказати
ми мовчимо з тобою наодинці.
В такі хвилини думати годиться,
що мають вуха й білолиці хати.
Свидетельство о публикации №110060305609