До запитання

Ще сторінка чомусь пуста,
Мов безмежна небесна просинь...
Другий день вже пишу листа
У твою недалеку осінь.

Так багато рядків-доріг
Для поштового щастя-обману,
А сторінка - мов білий сніг,
Що, мабуть, від чорнила тане...

І слова - непотрібні й прості -
Між думок, мов засушені квіти.
Я тобі надішлю в листі -
В тиху осінь - промінчик літа...

Сплять під снігом осінні сни,
З почуттями "до запитання".
Краще я напишу з весни,
Після довгих морозів чекання...


Рецензии
А мені до вподоби оці слова

І слова - непотрібні й прості -
Між думок, мов засушені квіти.

Дуже гарно!

Наталья Любавина   21.07.2010 01:20     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.