Наші коні іржуть, мов крадені,
і у нас на душі не спокійно,
бо гілля вже до купи складено,
наче руки на грудях покійника.
...Ми із мандрів таки повернемо,
тільки холодно буде вдома…
Не гілля – родовідне дерево
відпалало у полум’ї тому.
автор - Володимир Віхляєв
гiлля родовiдного дерева
© Copyright: Вихляев Владимир, 2010
Свидетельство о публикации №110060205745
Свидетельство о публикации №110060205745
Рецензии