Ти не шкодуй про зраджену зорю,
якій ми присягалися удвох.
Я позабуду що тебе люблю,
але забути не зуміє Бог,
як не йому – тобі одній моливсь
(святішої не знав тоді ікони...).
Про тебе я довідаюсь колись –
про те, що не було тебе ніколи...
автор - Володимир Віхляєв
Про зраджену зорю
© Copyright: Вихляев Владимир, 2010
Свидетельство о публикации №110060205670
Свидетельство о публикации №110060205670
Рецензии