Мені замовляють вірші,
мов кілерові, – людей.
Немає завдання простіше.
І вправність не підведе.
В руках не відчую тремору –
я просто не чутиму рук...
Бо, наче штани під ременем,
у тілі вовтузиться дух.
Він прагне іще високого,
тому мене й тягне на дах.
Я буду падати соколом –
я стану вільним, як птах.
І на тротуарі магмою,
розлитим народом борщем
повстану – я вірю в магію
землі та поезій іще.
„Роботу” доручать іншому.
І „наймит” не підведе...
Та вже замовляють вірші
кілерів наших ідей.
автор - Володимир Віхляєв
Кiлери наших iдей
© Copyright: Вихляев Владимир, 2010
Свидетельство о публикации №110060205580
Свидетельство о публикации №110060205580
Рецензии