Старенька бабця

      Старенька бабця хоче ласки,
      Її старесеньке лице
      Згорає полум'ям від щастя,
      Те щастя з серця в неї йде..

      Старенька бабця на городі
      Собі копає бурачок,
      Та вже й копати і не годі
      Та ще й тягнути з ним мішок.

      До неї ходить гарний котик,
      Він йде з сусіднього села,
      Поїсть і ляже на животик
      Після смачного молока..

      А поруч лялечка зітхає,
      Про те,що він жада кефір,
      Старесенька між них немов німа є,
      Вона лиш слухає ефір

      В долонях зім'ята ганчірка,
      Сумують очі в спогадах про ліс,
      Де мило каву було пити
      У ньому зранку на пеньку
      І сиром свіжим заїдати,
      Гукаючи:"Гу-гу,гу-гу"

      А потім гіллям шарудіти
      Крізь листя тихе і сухе,
      Грибу,якщо знайти,радіти,
      Радів,казати:"Хе-хе,хе"

      І так набрати повну торбу,
      Що ледь додому притягнуть,
      Насмажити,лягти під ковдру
      І думать,думать що-небудь..

      Життя ж воно таке прекрасне
      А старість лиш каза про те,
      Що хочеться так сильно ласки
      Та божої понад усе.