Я відкриваюсь назустріч тобі:
обличчя... губи... руки і тіло.
Знову я відкриваюсь комусь,
а здавалось, що життя відучило.
Болем... сльозами...Відстанню й часом
Воно знов перевірить кохання на якість.
Та я ж жива. Я іще пручаюсь.
Сила моя - це моя інакість.
Коли хтось від болю втрачає волю;
Коли хтось уже і жити не хоче -
Я радію, що ти так зриваєш мене,
і що вартий того, щоб не спати ці ночі.
Я радію, що там десь, де рідко буваю,
живе мрія моя і мій дивний сон.
А якщо мені буде занадто сумно -
Я просто згадаю твій телефон.
Я вiдкриваюсь назустрiч тобi...
© Copyright: Евгения Черниговская, 2010
Свидетельство о публикации №110060100974
Свидетельство о публикации №110060100974
Рецензии