Тиждень тремтіння, тиждень очікувань свята...
Кожен концерт дощу вважається знаковим.
Знаєш, душа моя стигла босими п'ятами
Разом з тобою ночима гуляла Краковом
Знаєш, слова мої теплі (для Бога - загрозливі),
Що цілували руки твої есемесками,
Витекли з серця. Події не прагнуть розвитку,
Життя у столиці без тебе застигло фрескою.
Знаєш, я майже не плачу - ти на екрані.
Все в мене добре, буде ще краще зрештою...
Тільки не думай, не буду я мила й слухняна,
Коли ти повернешся! =)))
коли ти повернешся
© Copyright: Александра Очман, 2010
Свидетельство о публикации №110060100138
Свидетельство о публикации №110060100138
Рецензии