Як море бурхливе, подвір’я при школі
І квітам, і бантахм не має кінця.
Всім щедро вливає травневий день в долі,
Мить радісну, вічну у душі й серця.
В урочистім вітанні уперше, востаннє,
Для учнів у школі дзвінок пролунав.
Крізь радість і сльози, з початку дороги
Надії, тривоги він звоном з’єднав.
Розлітаються учні, мов птиці, у вирій...
Стрічає їх в долях незвіданий світ.
Знань вітер попутній наповнює крила,
Короткий вчительський, мов клич, заповіт.
Летіть, соколята, свій шлях обирайте,
Любіть Батьківщину, як матір святу.
І де б не були ви, та честь не втрачайте,
Звершайте у праці і мрію, й мету.
До знань перші кроки зробили у школі
І молодість ваша - її пишний цвіт.
Щасливої, любі, в житті вам дороги,
Летіть, соколята, в світ Божий, летіть!
Шкiльний дзвiнок
© Copyright: Петро Керанчук, 2010
Свидетельство о публикации №110052804650
Свидетельство о публикации №110052804650
Рецензии