Не бачила багато літ
Як навесні цвітуть сади.
Одні сніги... холодний лід
І напівмерзлої води.
Чомусь немає цвіту в снах,
Теж не приходить у видіннях,
А появляється лиш страх,
Що не побачу це творіння.
Так довго живе мрія в мрії.
Час віддаєш земним турботам,
Вони цей час жеруть як змії,
Життя віддавши, більш скорботам.
Як оглянулась – безліч літ
Не бачила я цвіт садів,
Одні сніги... холодний лід.
Волосся сиве... мрії дів.
2009 р.
Не бачила багато лiт...
© Copyright: Катруся Степанка, 2010
Свидетельство о публикации №110052700420
Свидетельство о публикации №110052700420
Рецензии