Сергей Плышевский. Надоел

(оригинал)

НАДОЕЛ

- Послушайте, Мурляндия больна,
какое-то базедовое царство...
Барон, пустите в ход свое лекарство
и выньте нас из дьявольского сна.

- Вы думаете? Правда, замечал
в картофельниках множество медведки,
но монсеньор, такие годы редки,
их лечат без вмешательства врача.

- Барон, да оглянитесь... сюзерен
спустил казну на туфельки для фрейлин
и канцлер государственный О’Рейли
готовит конституцию взамен.

- Епископ, вы сгущаете... Моря,
в которых плавал я, не раз стонали в буре,
но я искал атоллы голотурий,
куда до них взбесившимся царям!

- А церковь? ведь она разорена!
мы просим подаяние у паствы!
Поверьте, промедление опасно,
мы можем встретить зиму без зерна!

- Что вы хотите, друг мой, что? войны?
Обсудим все подробности в таверне. -
А сам подумал... Надоел. Наверно,
я капну ему в кубок белены...

(перевод на украинский)

НАБРИД

- Послухайте, Мурляндія слаба,
немов живуть в цім царстві лиш каліки …
Бароне, в хід пустіть таємні ліки
і вийміть нас з диявольського дна.

- Ви думаєте? Справді, я узрів
в кущах картоплі безліч капустянки,
та монсеньйоре, ці роки звичайні,
їх гоять без втручання лікарів.

- Бароне, озирніться.. сюзерен
спустив казну на туфельки для фрейлін
і наш державний канцлере О'Рейли
готує ряд конституційних змін.

- Єпископе, ви маритесь.. Моря
де плавав я, не раз стогнали в бурі,
та я шукав атоли голотурій,
куди до них помішаним царям!

- А церква? бо вона вже без майна!
ми просимо у пастви подаяння!
Повірте, небезпечне зволікання,
є ризик стріти зиму без зерна!

- Мій друже, що ж тепер? війною йти?
З’ясуймо всі подробиці в таверні. -
А сам подумав.. Як набрид. Напевно,
я крапну йому в кубок блекоти…