Інколи я шукаю Тебе поглядом у юрбі
І якось не по собі,
Коли не знаходжу.
Інколи я так хочу зателефонувати Тобі
Стою, дивлюсь в телефон
І не можу.
Інколи я повертаюсь до нашого дня удвох
Час лиш на двох
Не причетний ніхто інший.
Жоден з нас не реагував, коли дзвонив телефон.
Ми просто були тоді
Чимось трохи більшим.
Інколи з іншими я проживаю життя...
Частіше з ними
я граю у ігри різні.
Інколи в ігри з Тобою гралася я.
Частіше жила
Так гаряче і наскрізно.
Інколи хтось своєю душею торкає мою,
І тоді хоч кричи,
Хоч намагайся втікти.
Навряд чи щось допоможе, крім суміші часу і болю.
Цей раз її випадково
Торкнувся Ти.
Iнколи
© Copyright: Евгения Черниговская, 2010
Свидетельство о публикации №110052200735
Свидетельство о публикации №110052200735
Рецензии