Непосидюче сонце
Нахабно вдерлося до кімнати
Нишпорить по кутках, заглядає під повіки
Навіжено стрибає з місця на місце
Не може дати собі ради
Нестерпно дратує, проте зігріває водночас
Навіть дивно...
Ніжне
Нагороджує посмішкою просто так
Не вимагаючи нічого у відповідь
Не змушуючи вставати та зашторювати вікна
Ні!
Новий день зустрічає воно з радістю
Не промінюючи її на фальш буденності та банальності...
Не дивно, що найдужче воно посміхається саме тобі
Бо ти – теж Сонце...
Сонце
© Copyright: Алексей Абраменко, 2010
Свидетельство о публикации №110052001075
Свидетельство о публикации №110052001075
Рецензии
