Богдан-Ігор АНТОНИЧ (5.10.1909-6.07.1937)
Переводы сделаны по изд.: Богдан-Ігор Антонич. Поезії. — К.: «Рад. письменник», 1989. — 454 с. (Б-ка поета)
с. 178
УРИВОК
Боюсь згасити світло лампи,
бо може стати ще страшніш,
і ніч, розкладена на ямби,
у серце вбилась, наче ніж.
Ніяк заснути! Кличуть півні,
годинник б’є, і місяць лине.
Мій сон, мій голос неспокійний
в моїй трагічній Батьківщині.
[перевод]
ОТРЫВОК
Как страшно комнате без лампы,
как страшно телу без души.
Ночей отточенные ямбы
пронзают сердце, как ножи.
Не спится. В небесах высоких
сошлись созвездья, как на тризне…
Мой сон, мой голос одинокий
в моей трагической отчизне.
14 марта 2004 © В. Яськов, Харьков
Б-И. Антоныч. Отрывок
© Copyright: Владимир Яськов, 2010
Свидетельство о публикации №110051801726
Свидетельство о публикации №110051801726
Рецензии
