Б-И. Антоныч. Заканчивая 2

Богдан-Ігор АНТОНИЧ (5.10.1909-6.07.1937)
Переводы сделаны по изд.: Богдан-Ігор Антонич. Поезії. — К.: «Рад. письменник», 1989. — 454 с. (Б-ка поета)

c. 136
КІНЧАЮЧИ
Кінчаючи цієї книги
співні, п’янливі сторінки,
не думай, друже, що у них я
горіти зможу крізь віки.

Із поривань, натхнень, одчаю
останеться лиш попіл мрій.
Бо ж пам’ятник крихкий лишаю
турботі й радості своїй.

[перевод]
ЗАКАНЧИВАЯ
Заканчивая труд свой строгий,
о друг-читатель, ни на миг
не заблуждайся: вечность боги
не уготовили для книг.

Чего боюсь, стыжусь и чаю?
Всё — суета, зола и дым.
Свой хрупкий памятник вручаю
я собственным мечтам своим.
8 февраля 2004 © В. Яськов, Харьков


Рецензии