Б-И. Антоныч. Три перстня

Богдан-Ігор АНТОНИЧ (5.10.1909-6.07.1937)
Переводы сделаны по изд.: Богдан-Ігор Антонич. Поезії. — К.: «Рад. письменник», 1989. — 454 с. (Б-ка поета)

с. 95
ТРИ ПЕРСТЕНІ
Крилата скрипка на стіні,
червоний дзбан, квітчаста скриня.
У скрипці творчі сплять вогні,
роса музична срібна й синя.

В червоній скрині співний корінь,
п’янливе зілля, віск, насіння
та на самому дні три зорі,
трьох перстенів ясне каміння.

В червонім дзбані м’ятний трунок,
зелені краплі яворові.
Дзвони, окриленая струно,
весні шаленій і любові!

Підноситься угору дах,
кружляє дзбан, співає скриня.
І сонце, мов горючий птах,
і ранок, спертий на вориння.

[перевод]
ТРИ ПЕРСТНЯ
Как птица, скрипка на стене.
На сундуке дубовом — чарка.
О, сколько в скрипке спит огней,
и музыки, и муки жаркой!

Любовь-траву и корень-песню
сундук скрывает, а на дне —
там звёзды — три огня небесных,
три камня для моих перстней.

А в красной чарке — брага с мятой,
густая кровь зелёных клёнов.
Пой, скрипка, пой струной крылатой
весну любви неутолённой!

Вспорхнула с крыши черепица,
сундук поёт, и чарка пляшет.
И солнце на небе — жар-птица,
и — утро у ограды нашей.
28 февраля 2004 © В. Яськов, Харьков