Менi все рiвно
Я вже не чую твоїх слів.
Я вже не бачу твоїх снів,
Я потопив їх у калюжі.
По-дурнуватому вчинив,
Коли придумав те "кохання".
Псевдоліричне міркування -
Такий ось грець мене вкусив.
А як писав колись в пориві:
"Зустрів тебе... і закохався..."
Та тільки нащо я старався?
Нащо тобі рядки жахливі?
Ти посмієшся з мене, знаю,
І як зажди із кимсь підеш -
Для тебе не існує меж.
А я, ти думаєш, зітхаю?
Раніше дурнем був, признаюсь.
Все вірив у книжковий пил,
У мару чарівних вітрил.
Згадаю зараз - посміхаюсь...
Я не потрібен. Файно дуже...
Та хто такий я, щоб судить,
Щоб висновки якісь робить?
Мені все рівно. Я байдужий.
Свидетельство о публикации №110051500009
бо покусали ґедзі
і я в калюжі гою біль душі
я дурнем був
написано у книгах
та все одно пишу бридкі вірші
а висновки?
хай роблять медексперти
мені ж до дупи, музи не затерти!
Иван Славко 20.06.2010 13:06 Заявить о нарушении