Наймилiша таємниця
Заховалась пiд вiкном:
Моя клумба,-моя радiсть
Шурхотить дрiбним листом.
П'янко пахнуть на нiй квiти,
I радiють щиро дiти.
Як же клумбi не радiти,
Всюди квiти, квiти-дiти.
Клумба швидко розквiтає,
Любих дiток забавляє,
Нiби з ними розмовляє,-
Бути в злагодi навчає.
Айстри бiлi та рожевi,
Любо глянути на них.
Заспiваєш враз душею,
Серцем, квiтом чарiвним.
Чорнобривцi кароокi,
Їх не можна не любить.
Стрункi, гордi та високi
Зачарують не на мить.
А красуня "наречена" -
Незвичайна, нiби вчена.
Бiлолиста i розкiшна,
Всiм привiтна, мила, нiжна.
Безлiч квiтiв, всi чудовi,
Всi дарують нам красу.
Безлiч радостi, любовi
Я до серця донесу.
Донесу кожнiй дитинi
Кожний день, сьогоднi, нинi:
Лиш краса врятує свiт
Вiд нещастя, горя, бiд.
Свято квiтiв
© Copyright: Елена Левада, 2010
Свидетельство о публикации №110051504052
Свидетельство о публикации №110051504052
Рецензии