Гетьмане, гетьмане.. Якби то ви встали...
Обличчя своє слізьми повкривали
Побачивши те, що коїться зараз
Роками будуєм - руйнуєм все за раз
Як за ваші літа роздирали країну
Де степи широкії, усім любу-милу...
Так і в наші часи ми воюєм за неї
Хто відповість, що ми робим такеє,
Що ні миру, ні злагоди в нас ще не має,
А час дорогоцінний все спливає-спливає
За владу боротьба як була так і буде
Та кровопролиттся сташного ніхто не забуде
Будуть вічно носити в пам"яті люди
Ту панщину, злидні, несправедливії суди
А хто свою історії вкрай позабуде
Вкладемо "Кобзар" їм прямо у руки
Шевченко все передав нам про вас
Звички, традиції, навіть чайки баркас
Змалював словами, і бодай хто пойме,
Що не царський палац, а човен пливе
Бої за Вкраїну були теж не малі
Зараз ми вже незалежними стали
Але інші країни мають свій вплив
Збігти за кордон народ має порив
Чи є там гарніші за наші місця?
Ци дівчина, що в полі пасе козеня?
На весь світ відомі своєю красою
Талантом, дівчатами та тою правдОю
Що наші козаки були найхрабріші
Вояк не було, щоб за них хто сильніший
При чому українські хлоп"ята гуляли
На ногу широкую, але й розсуд ще мали
Нам би відродження знову почати
Щоб ви пам"ятали культуру і дати
Які в історію вписані кров"ю
Пісні, що нам ненька співала з любов"ю
Гетьмане, гетьмане... Якби то ви встали...
Життя би нове ви тут впроваджали
Повернула б могутність наша країна
І слави зазнала би знов Україна!
Свидетельство о публикации №110051406530