В длуння
стрілою пронизує
мою
роз'ятрену спогадами
чутливість.
Він
в мереживо сплітає
мої
найкращі миттєвості
минулості.
Він
дощами омиває
моє
зачерствіле з роками
серце.
Я
занурююся
в сріблясту прохолоду
його звучання.
Я
всотую
всіма чуттями
його близькість.
Я
божеволію
від всеохоплюючої туги
за його ніжністю.
Він – відзвук
нереального і неповторного,
Він – поклик
втраченого і забутого…
Твій голос…
Свидетельство о публикации №110051100660