Остання зустр ч skit

 

 
…Випав справжній зимовий сніг. Як завжди місце їхньої зустрічі змінити було неможливо і ці дві постаті стояли разом біля шкільного стадіону. Та щось було з ними не так… А чи взагалі за ті п‘ять місяців, що вони зустрічались, хоча б день вони були  щасливі?.. То знати тільки їм.
…Сніг не падав, морозу також не було. От тільки якась невидима крижана брила стояла між ними. Вона вже не летіла до нього в обійми, а він також нарешті наважився закінчити цю довготривалу гру.
З її вуст пролунало, що що пора їхнім стосункам покласти кінець, що вона змінилася, що винна тільки вона, а не він, що його наступній дівчині дуже  пощастить з таким хлопцем і що…
Він також вирішив не відпускати її так просто і сказав, що вона не є його перша любов, а ще сказав, що не хоче її більше бачити…
Шум від хрускоту снігу під взуттям став ледь чутним, залишилися лише натоптані скупчення слідів на снігу, який невдовзі розстанув…
Її тиждень не було в школі. Він грозився порізати собі вени, але все те проходить – то є  любов  шкільна коротка, як і пам’ять в когось…
З тих пір все змінилося. Він і вона роз’їхались в різні сторони України. Вона таки змінилася і грілася в руках іншого чоловіка. А він закодував серце, розкодував себе і також грівся – горілкою – подругою, яка ніколи не зрадить…


Рецензии