Рання весна

Санчо 31-13
 
Весна вже незабаром,
Не марную часу дарма.
Ось верби плачуть
У кришталевій самоті,
Та нічого це не значить,
Це сльози радості.
Берези і клени буяють,
Своєю кров’ю оживляють.
Пухнасті котики лози
Мені ти принеси,
А п’ятилистого бузку
На вулицю тобі я привезу.

Я зустрічаю свою нову весну,
Я зустрічаюсь із тобою,
Я тебе люблю!
Розлилося Дніпро потоком,
Вальсує весна з новим уроком.
Розтанувші уже дороги
І до коліна мокрі ноги,
Як то завжди буває,
Ніхто тебе не зустрічає.
Розтануть і останнії сніги,
І розіллються береги,
Як то буває у коханні.
Лише земля вся у чеканні,
Коли весна прийде до неї
І подарує білії лілеї.

Я зустрічаю свою нову весну,
Я зустрічаюсь із тобою,
Я тебе люблю!


© Copyright: Санчо 31-13, 2010
Свидетельство о публикации №110051007389
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Санчо 31-13
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Санчо 31-13