Сьогодні вирішила втілити в життя ще одну свою ідею -
перекласти на українську свої вірші.
Нижче - перша ластівка.
Оригінал російською тут: http://www.stihi.ru/2009/08/08/4829
Намокли липи під моїм вікном -
Зненацька розійшлась шалена злива.
Сум огортає, з сумом лиш одно,
Чи буду я коли іще щаслива?..
Нас розлучали роки та світи,
Світогляди польоту та земного,
Але в своїм бажанні висоти
До тебе приземлялась на дорогу.
Ти ж, впевнено торуючи свій шлях,
Про мене згадував чомусь не дуже часто…
Як плаче злива…. Ніби звідсіля
Ображене втікає наше щастя…
Намокли липи під моїм вікном.
Душевних струн торкнувся дощ шалений,
Примарилось, чарівним дивним сном
Коханий повертається до мене…
травень 2010.
Намокли липи...
© Copyright: Валентина Толошная, 2010
Свидетельство о публикации №110051003023
Свидетельство о публикации №110051003023
Рецензии
Во всем свои плюсы и эти
Что недостатками зовут
Но то что есть любовь на свете
Не доказал никто мне тут
Дуже гарний вiрш
Сергей Почкун 19.12.2010 08:46 • Заявить о нарушении
Что недостатками зовут
Но то что есть любовь на свете
Не доказал никто мне тут
Дуже гарний вiрш
Сергей Почкун 19.12.2010 08:46 • Заявить о нарушении
Ви знаєте, таки цікава тема.
Кохання - то субстанція така -
Для когось, як важлива теорема,
Для когось енергійність гопака.
Комусь воно по серденьку, як криця
Рубців наставить та й полине геть,
Для когось просто дуже мила киця,
Що мліє і бентежить. Круговерть
Весняних промінців серед морозу,
Шаленого сп’яніння без вина…
Нема кохання?!.. Тільки баба з возу…
Не так то просто - істина одна.
Насправді то, Сергію, аксіома -
Кохання приживеться назавжди,
Коли тебе з теплом чекають вдома
В обійми заховають від біди.
Бачите, як Ви мне сьогодні надихнули.
Валентина Толошная 19.12.2010 11:40 Заявить о нарушении
Кохання - то субстанція така -
Для когось, як важлива теорема,
Для когось енергійність гопака.
Комусь воно по серденьку, як криця
Рубців наставить та й полине геть,
Для когось просто дуже мила киця,
Що мліє і бентежить. Круговерть
Весняних промінців серед морозу,
Шаленого сп’яніння без вина…
Нема кохання?!.. Тільки баба з возу…
Не так то просто - істина одна.
Насправді то, Сергію, аксіома -
Кохання приживеться назавжди,
Коли тебе з теплом чекають вдома
В обійми заховають від біди.
Бачите, як Ви мне сьогодні надихнули.
Валентина Толошная 19.12.2010 11:40 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.